Ліцей № 20 Івано-Франківської міської ради

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

 

I. Загальні положення 

Метою повної загальної середньої освіти Ліцею № 20 Івано-Франківської міської ради (далі – ліцей), відповідно до статті 12 Закону України «Про освіту», визначено всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадської активності.

Відповідно до частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту»         внутрішня система забезпечення якості освіти включає:

  • стратегію та процедури забезпечення якості освіти; 

  • систему та механізми забезпечення академічної доброчесності; 

  • критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; 

  • критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників; 

  • критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників; 

  • забезпечення  наявності  необхідних  ресурсів  для  організації освітнього  процесу;

  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; 

  • створення в закладі освіти  інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

  • інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти згідно зі статтею 26 Закону України «Про освіту» забезпечує керівник закладу освіти. Відповідають за забезпечення якості освіти на відповідній території органи місцевого самоврядування (стаття 66 Закону). На виконання статті 67 Закону утворений також центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти – Державна служба якості освіти.

 

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти ліцею

 

  • формування спільного та кращого розуміння якості освіти й освітньої діяльності закладу освіти;

  • створення можливостей для забезпечення і постійного підвищення якості повної загальної середньої освіти й освітньої діяльності;

  • отримання об’єктивної інформації щодо якості освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти;

  • побудова основи для самоаналізу, самооцінювання та зовнішнього оцінювання ліцею.

 

Ключові слова:

  • Стандарти – це певні настанови, поради закладам загальної середньої освіти щодо забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти.

  • Рекомендації – формалізований опис стандартів та пропозиції для визначення можливих дій закладу освіти щодо створення і функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти, її окремих компонентів.

  • Критерії – мірило, інструмент для оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти та її окремих компонентів.

  • Інші ключові терміни вживаються у значеннях, визначених Законом України «Про освіту».

 

II. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

 

1. Стратегія  забезпечення  якості  освіти базується на наступних        принципах:      

  • принцип дитиноцентризму: врахування освітніх потреб і очікувань; орієнтація, на потреби й очікування здобувачів освіти, а також врахування очікувань інших учасників освітнього процесу та зацікавлених сторін, суспільства;

  • принцип органічної єдності заходів щодо забезпечення якості освіти з освітнім процесом: внутрішня система забезпечення якості освіти має бути природною і невід’ємною складовою діяльності закладу освіти;

  • принцип партнерства: позитивні взаємини між усіма зацікавленими сторонами, впевненість у порядності й доброзичливості одне одного;

відповідальність та взаємозв’язок усіх внутрішніх чинників і складових діяльності закладу освіти (цілі, людські та матеріальні ресурси тощо); добровільність прийняття зобов’язань та обов’язковість виконання домовленостей усіх учасників освітнього процесу у досягненні високої якості освітнього процесу;

  • принцип відкритості і прозорості: відкритий доступ до інформації про процеси, що відбуваються у закладі освіти, якість їхньої освітньої діяльності та якість освіти закладу освіти;

  • принцип розвитку: необхідність удосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності.

 

2. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів: 

•   функціонування  системи  формування  компетентностей   учнів;

•   підвищення кваліфікації  педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу закладу освіти;   

•  забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу закладу освіти.

 

3. Система контролю за  реалізацією  процедур  забезпечення  якості  освіти включає:

•   самооцінку ефективності діяльності із  забезпечення якості освіти ліцею;

•   моніторинг  якості  освіти.

 

4.   Завдання моніторингу якості освіти: 

•     здійснення систематичного відстеження за освітнім процесом ліцею; 

  • сприяння підвищенню якості освіти, відновленню її змісту, форм організації освітнього процесу, у тому числі шляхом впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій;

  • створення системи спостережень і педагогічних вимірювань;

  • одержання об'єктивної і достовірної інформації;

  • систематизація інформації, підвищення її оперативності та доступності для учасників освітнього процесу;

  • визначення комплексу освітніх індикаторів, що відображають особливості надання якісних освітніх послуг у ліцеї;

•   створення власної системи неперервного і тривалого моніторингу, оцінювання стану освітнього процесу;

•    аналіз чинників впливу на результативність освітнього  процесу, підтримка високої мотивації навчання;

•   створення оптимальних комфортних і соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів; 

•   прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки розвитку освітнього процесу ліцею. 

 

Суб'єкти моніторингу ліцею:

•  засновник;

  •  директорі його заступники;

•  органи,  які  здійснюють  управління  у  сфері  освіти;  

•  органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;  

• громадськість.

 

Основними формами моніторингу є:

      • проведення контрольних робіт;

      • участь учнів у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад,  конкурсах тощо;

      • перевірка  документації;

      • інтерв'ювання;

      • опитування, анкетування;

      • відвідування уроків, заходів.

 

Критерії моніторингу: 

• об’єктивність; 

• систематичність; 

• відповідність завдань змісту матеріалу, який вивчається; 

• толерантність, довіра, повага до особистості;

• науковість. 

 

Очікувані результати від проведення моніторингу: 

• отримання результатів стану освітнього процесу в ліцеї ; 

• покращення функцій демократичного врядування освітнім процесом, аналіз даних для прийняття управлінських і тактичних рішень. 

 

Підсумки моніторингу: 

•  підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-прогностичних та інформаційних матеріалах; 

• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи; 

•  дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань  вчителів, нарадах при директорові, засіданнях педагогічної  ради та інших формах методичної роботи.

  

 Об'єкти моніторингу якості освіти:

  • освітнє середовище; 

  • система оцінювання в закладі освіти;       

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу; 

•    демократичне врядування ліцеєм;      

•    психолого-соціологічний моніторинг; 

•    рівень компетентностей учнів;          

•    медичний моніторинг; 

•    моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності; 

•    формування іміджу ліцею. 

III. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності  (ст. 42 Закону України «Про освіту»)

 

Дотримання академічної доброчесності учасниками освітнього процесу передбачає: 

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 

•  дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; 

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну  діяльність; 

•  контроль за дотриманням академічної доброчесності  учнями; 

• об’єктивне оцінювання результатів навчання. 

 

Дотримання академічної доброчесності учнями  передбачає: 

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; 

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; 

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної  діяльності, використані методики досліджень і джерел інформації. 

 

Порушенням академічної доброчесності вважається: 

•  академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; 

• самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів; 

•  фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях; 

•  фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень; 

•  списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання; 

•  обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;  

• хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі; 

•  необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти. 

 

За порушення академічної доброчесності педагогічні  працівники можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: 

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії; 

• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади. 

 

За порушення академічної доброчесності учні ліцею можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: 

•  повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);  

•  повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми. 

 

НАПРЯМИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ

ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

 

І. Оцінювання освітнього середовища закладу освіти

 

 1.1. Освітнє середовище забезпечує комфортні та безпечні умови навчання та праці

Заклад освіти дбає про забезпечення нешкідливих умов для здійснення освітнього процесу відповідно до санітарних вимог та інших нормативних актів, що стосуються облаштування та утримання території, будівель та приміщень закладу.

У закладі освіти наявні навчальні, допоміжні приміщення, необхідні для забезпечення освітнього процесу. Дотримуються норми наповнюваності класів/груп.

Для забезпечення ефективного освітнього процесу заклад використовує спеціальне навчальне обладнання та відповідно обладнані навчальні та спеціалізовані приміщення. Територія закладу облаштована для освітньої діяльності, відпочинку учнів, занять спортом. Матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення закладу відповідає його типу, спеціалізації та профілю.

Школа докладає зусиль, щоб облаштування території та інтер'єр приміщень були комфортними, безпечними, функціональними, що дозволяє максимально використовувати приміщення та територію закладу в освітніх цілях.

Заклад освіти забезпечує дотримання вимог безпеки життєдіяльності в освітньому процесі та дбає про те, щоб здобувачі освіти і педагогічні працівники були обізнані з правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Увага звертається на навчання педагогічних працівників правилам реагування у разі нещасних випадків або погіршення самопочуття учнів чи працівників закладу.

У закладі освіти створюються належні умови для здорового харчування, учні забезпечуються якісною та корисною їжею.

Заклад дбає про наявність доступного та безпечного під'єднання до мережі Інтернет, формування в учасників освітнього процесу медіаграмотності, вміння розпізнавати можливі ризики в інформаційному просторі.

Заклад приділяє увагу питанням адаптації учнів та застосовує власні підходи та методики для комфортної інтеграції учнів до освітнього процесу та шкільного життя, а педагогічних працівників до професійної діяльності у ліцеї.

 

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

1.1.1. У ліцеї дотримано вимог санітарно-гігієнічних правил і норм; приміщення, територія закладу освіти охайні та доглянуті.

1.1.2. Ліцей забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми.

1.1.3. Дизайн освітнього середовища закладу освіти функціональний та дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі.

1.1.4. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх. 

1.1.5. Педагогічні працівники обізнані з правилами поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.

1.1.6. У закладі освіти створено умови для здорового харчування.

1.1.7. У закладі освіти створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.

1.1.8. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

 

1.2. Освітнє середовище ліцею вільне від будь-яких форм булінгу, насильства та дискримінації

Важливим для закладу освіти є створення психологічно-комфортного середовища для учнів, їхніх батьків і педагогічних працівників та організація освітнього процесу на принципах партнерства, взаємодії та недискримінації. 

 Адміністрація ліцею дбає про психологічну та фізичну безпеку учнів через налагодження комфортної міжособистісної взаємодії, партнерства та діалогу, прийняття і дотримання учасниками освітнього процесу норм безпечного середовища.

Для цього у закладі освіти за участю усіх учасників освітнього процесу розробляється власна політика щодо протидії булінгу. Це - антибулінгова програма (кодекс безпечної школи), дотримання вимог якої у закладі є обов'язковим. Така політика містить алгоритми дій у різних випадках порушення дисципліни, конфліктних ситуаціях, проявах різних форм насилля.

У ліцеї розроблено чіткі і зрозумілі правила поведінки. Важливо, щоб правила не були заборонними приписами, а спрямовувались на формування позитивної мотивації.

Адміністрація та педагогічні працівники мають вибудовувати стосунки між собою та з учнями на основі партнерства і поваги, а також володіти методиками раннього виявлення ознак насилля в дитячому колективі та попереджати його виникнення і поширення.

Ліцей має піклуватись про надання необхідного та належним чином організованого психологічного супроводу учнів. Особлива увага має приділятися дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах або жорстокого поводження. Заклад освіти оперативно реагує на повідомлення про будь-які форми насильства або загрози його вчинення та вживає необхідних заходів щодо захисту учасників освітнього процесу, профілактики випадків насильства та реалізації принципів ненасильницької комунікації.

Заклад освіти вибудовує тісну співпрацю з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, залучаючи їх до шкільних заходів із профілактики булінгу, попередження та запобігання іншому насильству. 

 

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

1.2.1. Ліцей планує та реалізує діяльність щодо протидії будь-яким проявам дискримінації, булінгу.

1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.

1.2.3. Адміністрація ліцею, педагогічні працівники обізнані з ознаками різних форм булінгу, іншого насильства та дотримуються порядку реагування на їх прояви.

1.2.4. У ліцеї організована робота психологічної служби, у тому числі для психологічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства

1.2.5. Заклад освіти взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, у тому числі залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству

 

1.3. У закладі освіти сформовано інклюзивне, розвивальне та мотивуюче до навчання освітнє середовище

Ліцей розвиває інклюзивну культуру, популяризує інклюзивні цінності, сприяє комфортній адаптації та інтеграції усіх учасників освітнього процесу. Формування інклюзивної культури відбувається через розширення можливостей для максимальної участі кожної дитини у житті закладу, культивування взаємоповаги, співпраці і толерантності до проявів різноманітності. У ліцеї створюються умови для навчання, співпраці й спілкування усіх учасників освітнього процесу (незалежно від походження, культурної та етнічної приналежності, статі, релігії, можливостей). 

У співпраці із засновником заклад освіти вдосконалює облаштування освітнього простору, забезпечуючи максимальну придатність освітнього процесу та середовища для усіх осіб (принцип універсального дизайну) та здійснюючи у кожному конкретному випадку, залежно від індивідуальних потреб учнів, необхідні модифікації дизайну середовища, програм, навчальних матеріалів тощо (принцип розумного пристосування).

Інклюзивне освітнє середовище формується також через застосування педагогічними працівниками новітніх освітніх методик та технологій роботи з дітьми із особливими освітніми потребами, реалізації корекційної спрямованості навчання (через корекційно-розвиткові заняття та навчальний процес). Важливою є культура співпраці у педагогічному колективі, налагодження координації та командного підходу до розроблення індивідуальних навчальних програм, індивідуальних навчальних планів дітей та індивідуальних програм розвитку.

Заклад підтримує зв’язки з інклюзивно-ресурсним центром, залучаючи його фахівців до розроблення індивідуальних програм розвитку, консультацій педагогів закладу для надання якісного психолого-педагогічного супроводу учнів в освітньому процесі.

Для успішного розвитку кожної дитини, заклад активно розвиває зв’язок з родинами учнів з особливими освітніми потребами, залучає їх до команди фахівців з розроблення індивідуальної програми розвитку та іншої необхідної підтримки під час навчання.

Освітнє середовище закладу освіти мотивує учнів до оволодіння ключовими компетентностями, у тому числі, здорового та екологічного способу життя та фізичного розвитку. Здоров'язбережувальна компетентність має бути однією із наскрізних під час вивчення навчальних предметів і курсів.

Важливою складовою освітнього середовища закладу освіти є бібліотека, яка може використовуватися як інформаційний центр із створенням осередків для індивідуальної, групової роботи, читання, проектної роботи, консультацій тощо.

 

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

1.3.1. Приміщення, територію ліцею облаштовано з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування.

1.3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу, інша необхідна підтримка здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.

1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до розроблення індивідуальних програм розвитку та іншої необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної поведінки, заняття спортом.

1.3.5. Бібліотека функціонує як інформаційний центр закладу освіти.

(Увесь текст документу можна переглянути за посиланням - Внутрішня система забезпечення якості освіти)